місце закону в системі нормативно-правових актів

місце закону в системі нормативно-правових актів

Види нормативно-правових актів за юридичною чинністю: • закони; • підзаконні нормативні акти. Юридична чинність нормативно-правового акта  Дано поняття соціальної правової держави. Викладено загальне вчення про демократію, систему прав людини і громадянина, їхні гарантії, механізм забезпечення. Найбільша увага приділена питанням права — нормі права, системі права і системі законодавства, право-творчості та правозастосуванню, правовідносинам, тлумаченню права, законності та правопорядку, юридичній відповідальності, механізму правового регулювання. Окрема глава присвячена правовому статусу особи, народу, держави. Конституція посідає головне місце в системі нормативно-правових актів, яка визначається її особливими властивостями і особливої роллю. Пріоритетне значення Конституції полягає в тому, що вона, як акт вищої юридичної сили, складає нормативну базу всього поточного законодавства.

Значимість її ще більше зростає у федеративних державах, де вона є основою для розвитку не тільки поточних законів, але і конституцій суб’єктів Федерації.  Це: закони про порядок діяльності Уряду. РФ, судовій системі, Конституційному Суді, надзвичайному положенні, режим воєнного стану тощо (всього їх 14). І. Загальна характеристика нормативно-правових актів. Правовий акт — акт-волевиявлення (рішення) уповноваженого суб’єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов’язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення.  Види правових актів за юридичною субординацією: нормативні, що регулюють певну сферу суспільних відносин і є загальнообов’язковими; індивідуальні (ненормативні), що породжують права і обов’язки лише у тих конкретних суб’єктів, яким Місце закону в ієрархії нормативно-правових актів. ⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 27Следующая ⇒. Згідно з концептуальними засадами позитивізму нормативно-правовий акт є основною зовнішньою формою (джерелом) права у правових системах романо-германського типу.  Нормативно-правовий акт є особливим різновидом юридичного акту, перш за все тому, що видається тільки правотворчим суб’єктом, має нормативний характер і є формально-обов’язковим. З огляду на формальну обов’язковість, нормативно-правові акти є неоднозначні, хоча різними вони є не тільки за цим критерієм, але і за рядом інших. Таким чином, нормативно-правові акти можна класифікувати Поняття та види законодавчих актів (законів). Закон — це нормативно-правовий акт, прийнятий в особливому порядку вищим представницьким органом державної влади (парламентом) або безпосередньо народом (шляхом референдуму), що має найвищу юридичну силу і призначений для врегулювання найбільш важливих суспільних відносин. Ознаки закону  Конституції належить верховенство в системі нормативних актів держави. Конституційні закони — акти, що становлять основу розвитку правової системи та якими вносяться зміни або доповнення до Конституції чи необхідність прийняття яких прямо передбачена чинною Конституцією. Верховенство Конституції України як юридичного джерела проявляється в системі нормативно-правових актів у тому, що норми Конституції мають базовий характер для всіх суб’єктів державно-правових відносин та для всіх галузей права.  Право — система норм (правил поведінки) і принципів, встановлених або визнаних державою як регулятори суспільних відносин, які формально закріплюють міру свободи, рівності та справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечуються всіма заходами легального державного впливу аж до примусу.  При такому підході відбувається ототожнення права і закону. Конституція в системі нормативно-правових актів, •и ^ • и поняття та особливості: Центральне місце в системі нормативно-правових актів посідає конституція. Як справедливо зауважив відомий політичний діяч періоду боротьби США за незалежність Т. Пейн у своїй роботі «Права людини», «держава без конституції — це влада без права»[57]. — Співвідношення закону та підзаконних нормативно-правових актів України. Відповідно до зазначеної мети були поставлені такі завдання: дослідити поняття закону його особливості та значення; розглянути основні види законів; 2 охарактеризувати поняття та види підзаконних актів; 3 визначити співвідношення закону та підзаконних нормативно-правових актів України; 4 проаналізувати порядок прийняття законів; 5 дослідити проблеми законотворчості в Україні. Стаття 8 Конституції України закріплює положення про те що закони та інші нормативні Правовий акт це волевиявлення (рішення) уповноваженого суб’єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов’язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення В єдиній ієрархічно побудованій системі джерела писаного права головне місце посідає нормативно-правовий акт (закон). Він має пріоритет щодо звичаю, узагальнення судової практики, внутрішньодержавних договорів. Закони регулюють приватну і публічну сфери суспільних відносин: найбільш важливі питання суспільного устрою, права і свободи громадян, структуру і організацію державної влади, закріплюють правове становище фізичних і юридичних осіб, відносини між ними. Види законів: • конституційні. Писані конституції мають вищу юридичну силу і складають основу правової системи — Конституція ФРН 1949 p. Закон — це вид нормативно-правового акта органу законодавчої влади або народу, що регулює найбільш важливі суспільні відносини, приймається в особливому порядку та має вищу юридичну силу. Ознаки закону: — приймається органом законодавчої влади або народом шляхом референдуму (найчастіше в якості органу законодавчої влади виступає Парламент.  Ознаки підзаконних нормативно-правових актів: — містять норми права; — видаються лише уповноваженими органами державної влади у визначеній формі  Найважливішим за значенням і місцем у системі законодавства є Конституція України, норми якої регулюють систему економічних, політичних, соціальних, духовних і організаційних відносин у державі. Основи нормативно-правової системи. Росії.

Межі дій нормативно-правових актів.  Під нормативними правовими актами (НПА) розуміють акти, що встановлюють норми права, що входять до їх дію, що змінюють або скасовують правила загального порядку. НПА істотно відрізняються від інших формально схожих (але не є правовими) актів, що містять типові нормативні приписи, виражені в документальній формі. НПА виходячи безпосередньо від держави, висловлюють державну волю.  Закони посідають чільне місце в системі НПА. Їхнє провідне становище визначається такими основними ознаками. Нормативно-правові акти займають особливе місце у системі правових актів. Їх необхідно відрізняти від актів застосування й тлумачення права (докладніше про це див. в інших розділах підручника). За юридичною силою нормативно-правові акти поділяються на дві великі групи: закони і підзаконні акти. Закон — це нормативно-правовий акт, прийнятий в особливому порядку органом законодавчої влади або на референдумі, володіє вищою юридичною силою та регулює найбільш важливі суспільні відносини.  Саме дані ознаки і виділяють закон у системі інших правових актів, додаючи йому якість верховенства. Змінити або скасувати закон вправі тільки той орган, який його прийняв, причому в чітко встановленому порядку. Нормативно-правовий акт — це документ, що вміщує норми права, тобто загальнообов’язкові правила поведінки, наділений відповідною юридичною силою, спрямований на врегулювання відповідних суспільних відносин і є результатом правотворчої діяльності спеціально на це уповноважених органів держави.  Від нормативно-правових актів слід відрізняти офіційні юридичні документи, які не містять норм права і не вносять безпосередньо змін у законодавство. Наприклад, акти затвердження положень, правил, статутів, тощо.

Визначте основні проблеми становлення системи нормативно-правових актів в Україні та її співвідношення із системою джерел права України. Назвіть найбільш поширені причини деформацій цієї системи та тенденції її розвитку. Джерела для підготовки.

Джерела права та інші акти.  Закон — це нормативно-правовий акт органу законодавчої влади або народу, який регулює найважливіші суспільні відносини, приймається в особливому порядку та має вищу юридичну силу. Конституція — це закон, що має найвищу юридичну силу та визначає правові основи взаємодії особи, суспільства та держави. Особливе місце в системі актів трудового законодавства України належить нормативно-правовим актам Міністерства праці та соціальної політики України, які ґрунтуються на нормах Конституції та міжнародних договорів України, законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, а також рішень Кабінету Міністрів України. До актів трудового законодавства України можуть належати і нормативно-правові акти міністерств та інших відомств у сфері праці. Такі акти спрямовуються на виконання покладених на них завдань та повноважень. Вони ґрунтуються на Метою дослідження є з’ясування місця та ролі закону в системі нормативно-правових актів незалежної України в контексті положень чинної Конституції України, тенденцій розвитку законотворчості в європейських, зокрема постсоціалістичних, країнах та формування правової держави. Ця мета конкретизована у комплексі науково-дослідних завдань, основними з яких є: — дослідити зміну уявлень про закон та його роль у правовій системі в умовах розподілу влади та дії принципу верховенства права; — уточнити у Нормативно-правовий акт як джерело права має і свої переваги, і свої недоліки (див. Параграф 8.1).  Юридична сила залежить від місця правотворчого органу в апараті держави, від його компетенції, а все це визначається значенням вирішуваних даними державним органом завдань. Юридична сила проявляється в ієрархії нормативних правових актів.  Закон — це нормативно-правовий акт, який приймається в особливому порядку з найбільш важливих питань суспільного і державного життя і має вищу юридичну силу.

У сучасних державах закони приймаються або на референдумі, або ж вищим представницьким органом держави — парламентом. — Нормативно-правовий акт – це письмовий документ компетентного органу держави, що містить формально обов’язкове правило поведінки загального характеру і є основною формою для багатьох правових систем сучасності. Поширеність саме цієї форми права можна пояснити рядом переваг: можливість чітко сформувати зміст прав та обов’язків, швидко довести його до відома адресатів, створити умови для правильного розуміння суті норм; забезпечити умови для правильного розуміння суті норм; забезпечити умови швидкого відшукання потрібної норми, оперативної її зміни чи скасування, здійснення упорядкування, погодж Нормативно-правовий акт — це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими суб’єктами правотворчості у визначених законом порядку і формі, який встановлює, змінює, припиняє чи конкретизує норми права та розрахований на багаторазове використання. [11,455] Нормативно-правовий акт — це письмовий документ компетентного органу держави, що містить формально обов’язкове правило поведінки загального характеру і є основною формою для багатьох правових систем сучасності. Поширеність саме «закон в системі нормативно-правового акту» — сторінка №1/1. Національна Академія Наук України. Київський університет права ЗАЛІКОВА РОБОТА. Дисципліна: ІНФОРМАТИКА. Тема: «ЗАКОН В СИСТЕМІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТУ». Виконали : студенти II курсу Групи ПБ-22.  Поняття нормативно-правових актів Правовий акт — акт-волевиявлення (рішення) уповноваженого суб’єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов’язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення. Нормативно-правовий акт є основною формою сучасного права через загальну тенденцію до підвищення ролі держави в правовому регулюванні.

В той же час це і найбільш довершена форма права.

Документально–письмова форма нормативно-правових актів дозволяє чітко і доступно викласти правові припис і оперативно ознайомити з ними населення.  Саме ці ознаки й виділяють закон в системі інших нормативних актів і надають йому якість верховенства. Змінити або скасувати закон має право тільки той орган, який його прийняв, причому в строго обумовленому порядку.  Особливе місце в системі нормативно-правових актів України займають акти, що видаються органами влади Автономної Республіки Крим. 2. Місце та роль закону у системі нормативно-правових актів. 2.1 Поняття та особливості закону. 2.2 Співвідношення права та закону. 2.3 Державне забезпечення закону. 2.4 Верховенство закону.  Нормативний акт є найбільш розповсюдженим і навіть класичним та першоступенним джерелом права для всіх країн, які об’єднані в систему “писаного права”. В цих країнах нормативні акти складають певну ієрархічну систему, на верхній ступені якої є конституції та закони (конституційні та звичайні). В сучасних умовах спостерігається тенденція до підвищення цінності конституційних норм, посилення їхнього панування над іншими нормативними актам, особливо над актами виконавчої влади — декретами, указами, постановами, інструкціями тощо. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. <…> Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та 2.4 Верховенство закону.  Нормативно-правовий акт — основне джерело права України [4]. Запитання про ознаках, що характеризують правові нормативні акти, має значення для практиці правотворчості, публікування та систематизації законодавства. Як в теорії, так і на практиці найбільш вивченими є ознаки нормативного акту, що витікають з характеру норми як загального припису, що відноситься не до одиничного відношення, а до виду чи роду суспільних відносин.

Вивчаючи питання про нормативно-правовий акт, студентам слід визначити його місце в системі правових актів, знати, як розділяються за юридичною чинністю закони і підзаконні акти. Готуючи питання про поняття і основні ознаки закону, студентам слід згадати визначення поняття закон, а потім уже.

аналізувати ознаки закону. нормативно-правового регулювання. Передумовою вирiшення цих завдань є iстотне оновлення законодавства, забезпечення законотворчого повновладдя парламенту України, верховенства закону в системi нормативних актiв [1]. В основу закону i нормативного акта мусить бути покладений соцiальний iдеал справедливостi, згiдно з яким людина, її права, свободи й iнтереси є вищою соцiальною метою, незалежно вiд класової, нацiональної чи партiйної приналежностi [2]. Важливою складовою полiтики реформування та значною мiрою гарантом її послiдовностi й ефективностi є правова реформа. Кардинальнi змiни в усiх сфе Серед нормативно-правових актів провідне місце посідають закони.

Закон – нормативно-правовий акт представницького вищого органу державної влади (або громадянського суспільства), який регулює найважливіші питання суспільного життя, установлює права і обов’язки громадян, має вищу юридичну чинність і приймається з дотриманням особливої законодавчої процедури.  3. Завжди письмовий акт-документ, який закріплює норми права, що вводяться, або їх зміни, містить первинні, засадничі норми права, яких раніше в правовій системі не було, до того ж – норми з ключових, основних питань життя, встановлює права і обов’язки громадян

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

звіт про чергування класу по школі

відповіді на тестовий контроль знань а.р гальперіна 10 клас

як зайти на чужую сторінку в одноклассниках