класифікація суджень арістотель та сучасність

класифікація суджень арістотель та сучасність

Ви тут: Головна Прості судження Класифікація категоричних суджень. Класифікація категоричних суджень. Сторінка 1 із 2. Категоричні (атрибутивні) судження поділяються: 1) за якістю і 2) за кількістю. А так як будь-яке судження має кількісну і якісну характеристику, їх прийнято ділити по 3) об’єднаної класифікації. 1. Поділ суджень за якістю. За якістю судження діляться на позитивні і негативні. Ствердною називається судження, що виражає приналежність предмету певної ознаки.

Судження, що виражає відсутність у предмета певної ознаки, називається негативним. Наприклад, «Автором твору визнаєть 2.

Структура простого судження. 3. Об’єднана класифікація суджень за кількістю та якістю. Розподіленість термінів у судженнях. 4. Встановлення відношень між судженнями за правилами логічного квадрата. Між поняттям і судженням існує тісний взаємозв’язок – ще Аристотель наголошував, що судження є, власне, розгорнутою формою поняття, а поняття – згорнутою формою судження. Попри дисткутабельність питання про історичну первинність виникнення цих форм мислення, зрозуміло, що вони не можуть існувати окремо. 5. Класифікація простих суджень. 6. Види складних суджень: кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація, еквівалентність. 7. «Логічний квадрат». Питання, що виносяться на самостійне опрацювання. Правила розподілу суджень.

2. Правила істиності складних суджень. Семінар 1Основи теорії аргументації.  Аристотель – засновник логіки. Формальна та математична логіка: історія й сучасність. 8. Поняття як форма думки. 9. Види понять. Об’єднана класифікація суджень за якістю і кількістю. Розподіл термінів у судженні.  Період життя і правління Александра Македонського. Культурний та політологічний взаємовплив Арістотеля та Александра Македонського, філософська думка старогрецькього філософа. курсовая работа, добавлен 25.03.2018Філософія епохи Просвітництва. Загальна характеристика філософії Просвітництва та висвітлення проблеми людини і суспільства. Докритичні і критичні погляди І. Канта. «Коперніканський переворот» у пізнанні.

Філософський метод і система Гегеля та антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. реферат, добавлен 18.09.2010. 8Філософія Стародавньго світу. Стосовно структури судження Арістотель слідує за ідеями Демокріта і зазначає, що воно складається з імені та предиката. Він вводить також класифікацію суджень за трьома критеріями: якістю (стверджувальні та заперечувальні), кількістю (одиничні, загальні, часткові) та модальністю (судження про просте, необхідне і можливе буття). Застосовуючи до суджень закон несуперечності та закон виключеного третього, Арістотель встановлює відношення, що пізніше отримали назву «логічного квадрата», а саме: загально-стверджувальне і загально-заперечне судження Безкоштовні Реферати по 14 для студентів. 1 — 20.  На MiiReferat.com є тони безкоштовних курсових робіт та рефератів про 14 . Також, ми маємо широкий вибір безкоштовних наукових робіт та рецензій книг. Ви можете переглянути нашу колекцію курсових робіт або скористатися нашим пошуком. Пошук. Класифікація торгових вагівниць та вимоги до них. Класифікація торгових вагівниць та вимоги до них Вагівниця — Сучасні важільні вагівниці, які застосовуються в торгівлі, ма¬ють більш складну конструкцію. Замість Зберегти роботу. Філософія Стародавньої Індії та сучасність.

1Класифікація суджень: Арістотель та сучасність. 1Судження та речення. Логічний аналіз речень, які виражають судження. 1Правила постановки запитань. 1Проблема модальності суджень у філософії І.1Класифікація суджень у філософії І. Канта і її методологічне значення. 1Закони науки і судження, їх зв’язок і функції у пізнанні. 20.

Доведення і спростування суджень у суді. 2Процедура довення і спростування суджень в математиці. 2Юридична теорія і практика та проблеми істинності модальних суджень. 2Кант про природу суджень та їх функції. 2Методологічна функція Класифікація суджень. 1.1 За вмістом предиката. 1.2 За якістю зв’язки.  З допомогою суджень ми охоплюємо предмет в різноманітних його проявах. Так, висловлюючи судження: «Право є воля панівного класу»; «Право є надбудова»; «Право є сукупність правил поведінки»; «Право немає без держави»; «Право є спосіб проводити політику» тощо. буд., ми виявляємо найрізноманітніші боку правничий та його зв’язку з іншими явищами. Отже, судження – це буде непросто зв’язок понять чи уявлень, що їх немає жодної реальності, як твердить ідеалістична логіка, а відображення справді існуючих істотних зв’язків та відносин між Сучасний фахівець – це не тільки кваліфікований виконавець наказів та інструкцій.

Світ постійно ускладнюється, і кожне явище сучасності взаємопов’язане з багатьма іншими. Для розуміння їх необхідно мати як загальне уявлення про устрій світу, цілісність природи та суспільства, так і усвідомлення сутності кожного елементу цієї цілісності, позицій як окремих суб’єктів (особистостей, соціальних груп), так і інтересів суспільства. Фундаментальна роль належить філософії у розвитку і обґрунтуванні культури людства.

У теоретичному плані культуроохоронна та культуротворча роль філософії полягає у розро Таким чином, об’єднана класифікація суджень за кількістю і якістю виглядає так: · загальностверджувальні судження – “Всі S є Р”; · загальнозаперечувальні судження – “Всі S не є Р”  Існують судження, які складаються з двох або більше простих суджень. Наприклад: “Я вийшов вранці з дому, замкнув двері і поїхав на роботу”, “Студенти ДонДУУ є активними громадськими діячами і відмінно штудіюють логіку”.

Логіку Арістотеля сьогодні час називають формальною, або традиційною логікою. Закони, які вона досліджує, стосуються формальної сторони мислення.  На базі суджень будуються силогізми (умовиводи). Арістотелівський силогізм складається з трьох суджень.

Два судження завжди є посилками, а третє – висновком. Посилки зв’язуються загальним для них (середнім) терміном. Різні фігури силогізму відрізняються залежно від того, що є середнім терміном. А ним може бути як предикат однієї посилки, так і предикат двох посилок. Середнім терміном також можуть бути як суб’єкт однієї посилки, так і двох. Характер середнього терміну визначає досконалість силогізму. 2Методологічна функція Безкоштовні Реферати по 14 для студентів. 2Методологічна функція Арістотелем належить перша в історії науки класифікація суджень. Судження він розрізняє: 1) за якістю — залежно від того, чи є вони позитивні або негативні; 2) за обсягом охоплених в судженні понять (або предметів); 3) за модальності. Особливо варто розгляд суджень щодо їх істинності. Аристотель визначає судження як В«мова, що-небудь про що-небудь стверджуючу або заперечливу В». Слова, взяті поза зв’язку, окремо, не означають ні твердження, ні заперечення, В«але твердження (або заперечення) виходить внаслідок зв’язку цих слів один з одним В». Складні судження — судження, складовими частинами яких є прості судження або їх поєднання. Складне судження може розглядатися як утворення з кількох вихідних суджень, з’єднаних в рамках даного складного судження логічними союзами (зв’язками). Від того, за допомогою якого союзу зв’язуються прості судження, залежить логічна особливість складного судження. Склад простого судження. Просте (атрибутивне) судження — це судження про належність предметів властивостей (атрибутів), а також судження про відсутність у предметів будь-яких властивостей. 1.Найбільшим досягненням в галузі логіки Арістотель вважав відкриття силогізму, тобто міркування, в якому при затвердженні будь-якого з нього необхідно випливає дещо відмінне від того, що затверджується, і саме внаслідок того, що це є. Таке відмінне не вимагає ніякого стороннього терміну, щоб слідувати з наявних суджень з необхідністю.Аристотель подає і більш вузьке визначення силогізму як умовиводу, в якому один з термінів повинен. міститися в позитивному передумови і один повинен бути взятий в повному обсязі, оскільки без загального передумови коректний силогізм неможливий. Силогізми першої фі  Тому цілком правомірно сумнів щодо можливості існування істинних аподиктичні суджень. Античний філософ Арістотель зробив колосальний внесок у подальший розвиток західноєвропейської філософської думки.

Оскільки він не лише розробив соціальну концепцію, а втілив її у життя Стародавньої Греції. Великої уваги мислителя заслуговують його праці, зокрема філософський труд під назвою «Нікомахова етика», в якій Арістотель висвітлює проблему самостійності такої науки як етика, разом з тим він став конструктором глибокої синтетичної теорії моралі. Для теорії його етики є характерними розвинутий логічний аналіз, єдність розумового осмислення існуючих проблем, їхнє підтвердження на досвіді, Арістотель народився в Стагире, саме тому його іноді називають Стагирітом. У сімнадцятирічному віці Арістотель стає слухачем Платонівської академії і залишається там протягом двадцяти років до смерті Платона. Залишивши академію, він вісім років був вихователем знаменитого царя і полководця Олександра Македонського.  Характеризуючи погляди Арістотеля, потрібно сказати, що спочатку він перебував під сильним впливом вчення Платона, але поступово звільнився від нього, потім піддає його критичному аналізу і створює власне філософське вчення. Вражає масштаб діяльності давньогрецького мислителя. Тому розглянута класифікація суджень одночасно є класифікацією істин. З точки зору неопозитивістів, вона є вичерпною. Усі судження логіки та математики вони вважають аналітичними і відповідно розглядають ці науки як апріорні.

Дихотомія наукового знання на емпіричне та апріорне стала предметом критики з боку Куайна. Найцікавіша в цьому відношенні його стаття «Дві догми емпіризму». Таким чином, об’єднана класифікація суджень за кількістю і якістю виглядає так: · загальностверджувальні судження – “Всі S є Р”; · загальнозаперечувальні судження – “Всі S не є Р”  Існують судження, які складаються з двох або більше простих суджень. У своєму трактаті Аристотель аналізує 156 видів полісів, відтак творить першу класифікацію форм правління. Вдаючись до досвіду свого вчителя та осмислення тодішніх подій у політиці, Аристотель показує свою теорію про існування трьох видів державного устрою. Водночас аналізує й інші можливі види, пропускаючи, що існують і інші основні види. Поділ за видами державного устрою відбувався за природного перебігу речей – влада однієї або багатьох людей.

Закони, які вона досліджує, стосуються формальної сторони мислення. Змістом цих законів виступають самі форми мислення. Для розуміння логіки Аристотеля украй важливо усвідомити зміст поняття «категорія» (з грец. – висловлюватись, стверджувати). Аристотель тлумачить їх як слова, які вимовляються «без будь-якого зв’язку» й позначають найбільш загальні характеристики буття. Але категорії в Арістотеля – це не лише слова, не лише граматичні форми, але й роди буття та форми думки. Першою категорією в Арістотеля є сутність. Тому існує об’єднана класифікація категоричних суджень, в якій за основу береться і кількісна, і якісна характеристика суджень. За такою класифікацією ці судження поділяють на чотири види — загально-стверджувальні, загальнозаперечувальні, частко-востверджувальні та частковозаперечувальні. Одиничні судження (стверджувальні та заперечувальні) за своєю характеристикою прирівнюються до відповідних загальних, тому вони не виділяються в окрему групу. Загальностверджувальними називаються судження, які за кількістю є загальними, а за якістю — стверджувальними. Наприклад: «Будь-яка особа, винна у Філософія права. Історія та сучасність.—.: Стилос, 200– 382 с Find, read and cite all the research you need on ResearchGate.  [Фрагменти: Арістотель]. Розділ III. Римська й середньовічна філософія права.  Зазначимо, що нині немає. загальноприйнятої класифікації правових понять. Усе, на що.

можна опертися в цій галузі, — це засновані на різних критеріях. схеми класифікації, що конкурують між собою. По-перше, дослідники розрізняють структурні поняття, ха-. рактерні для права як особливої нормативної системи, і прагма Судження відносини (релятивна судження) висловлює різні зв’язки між предметами думки щодо місця, часу, причиною залежності. Наприклад, «Благополуччя держави залежить від законів» (Арістотель). Судження існування (екзистенціальна судження) вказує на факт наявності або відсутності того чи іншого предмета думки.  Будь-яке судження має кількісну і якісну визначеність. Тому в логіці застосовується об’єднана класифікація суджень за кількістю та якістю. В результаті отримуємо чотири види суджень: общеутвердительные, общеотрицательные, частноутвердительные і частноотрицательные.

Розглянемо їх докладно.

Судження складаються з понять, і тому вони мають складнішу будову.

Судження – це думка, яка розкриває зв’язок між предметами і їхніми ознаками через ствердження або заперечення. Є ще інші визначення «судження». Такі, як «судження – це відносно закінчена думка, що відображає предмети, явища реального світу». Або «судження – це форма мислення, в якій засобами ствердження чи заперечення розкриваються зв’язки предметів з їх ознаками або відношення між предметами».

Приклади суджень: «Криголами існують», «Альпіністи здійснили сходження на Еверест», «Київ більший за Харків». Судження співвідноситься Також заслугою Арістотеля є те, що саме він надав дуже великого значення моральності. Підґрунтям вивчення моралі та моральності є вчення Арістотеля про душу. Згідно цього вчення, душа людини має дві складові – моральну та розумну. Моральна складова також поділяється на дві частини – природну доброчесність та доброчесність з елементами розсудливості.